Я знайшла цей ресурс, і мені він здається дуже затишним. Так, я знов створила блог, так, я у мене є щоденник, куплений додаток, там все шикарно, так, у мене два блоги в тамблері і блогері, і можливо, звичка ділитися особистими думками дуже погана і не правильна. Але звичка вона і є звичка. Це пішло з тих часів, коли мені було 15-16, я працювала моделью та сиділа у тих групах де всі ніфіга не жруть і сидять на антидепрессантах. Тож, можна я залишу свої думки про антидепресанти (хоча ніколи не пила) тут, і не буду складати їх туди, куди викладаю малюнки і взагалі намагаюся бути людиною - художником графіком без недоліків і бажань іноді впасти в затяжний депресняк. Всередині моєї душі завжди була якась темна часточка… Можливо я просто не виросла зі стилю "дівчинка гот". Але мені подобаються темні речі, чорний колір… я не в депресії коли вдягаю свою чорну спідницю, я в депресії, якщо вдягнула рожеву сукню. Власне, рожева сукня у мене одна. Подарували.